СХОДИНКИ КОМПЕТЕНТНОСТІ

        

     Ліцейські роки – пора інтенсивного формування особистості, становлення свідомого «Я». У цей період у людини закладаються усі ті якості, особливості, які потім усе життя визначатимуть її світосприйняття, характер мислення, творчі здібності, реакцію на все оточуюче, вчинки, поведінку. Особистістю людина стає не відразу, вона визріває поступово, і в її формуванні бере участь багато чинників.

Нинішні реалії вимагають переходу від пріоритетної цінності знань до пріоритетності індивідуального досвіду дитини, до пошуку шляхів формування її життєвих компетенцій. Особистісно орієнтований підхід поєднує виховання та освіту в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту, розвитку дитини, підготовку її до життєтворчості.

Вчитель у стінах навчального  закладу моделює майбутнє суспільство, а ми прагнемо до суспільства успішних, творчих людей, тому необхідно  своєчасно «вловити», «розпізнати» тонку грань перетворень у свідомості дитини і допомогти їй у перших кроках на шляху до самоствердження.

   Майбутнє України – за поколінням, котре сьогодні в шкільних стінах опановує життя, якість якого залежить від рівня сформованості життєвої компетентності.

Працюючи вихователем ліцею-інтернату спортивного профілю, що має свою специфіку та структуру, поєдную роботу з роботою класного керівника, намагаюся використати всі можливості виховного простору нашого закладу для створення у навчальній групі сприятливих умов, що формують особистість дитини, будують її індивідуальну траєкторію розвитку. Керуючись у своїй роботі Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді», Конвенцією ООН про права дитини, Наказом Міністерства освіти та науки молоді і спорту України від 31 жовтня 2011 року №1243 «Про основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті та новими концептуальними підходами до виховання дітей, підлітків і молоді у національній системі освіти, спрямовую свою діяльність на становлення молодих спортсменів як особистостей, щоб у дорослому житті кожен з них зміг досягнути успіху, бути професіоналом, мати навички лідера, жити в згоді із собою та іншими, визнавати цінність кожної людини.

Щоб створити справжній колектив, у якому кожен розуміє іншого, допомагає один одному, співпереживає або принаймні намагається зрозуміти, потрібно почати роботу із вивчення кожного ліцеїста.

На початку навчального року мною ретельно вивчаються особові справи ліцеїстів, проводяться індивідуальні бесіди з кожною дитиною, зустрічі з їхніми батьками. Тісно співпрацюю з адміністрацією нашого закладу, вчителями та тренерами тих видів спорту, якими займаються ліцеїсти моєї групи, обов’язково  відвідую тренувальні заняття. Вивчаю нахили молодої людини, її ставлення до обраного виду спорту, мотивацію на досягнення успіху, прагнення до перемог. Узагальнивши отриману інформацію, свою діяльність планую таким чином, щоб,  зберігаючи індивідуальність, унікальність кожного вихованця, навчити дітей жити в новому колективі, ефективно взаємодіючи, привчаючись робити те, що потрібно, а не те, що забажається, поступово набуваючи досвіду самостійних рішень та дій, загартовуючи свою волю, характер, різнобічні моральні уявлення, майбутнє у спорті, професії, у житті взагалі.

Організовуючи діяльність дитячого колективу відповідно до нормативно-правових документів, що сьогодні діють в освітньому просторі, головним завданням визначаю створення виховного середовища, яке б сприяло розвитку особистості ліцеїста, його громадянської, соціальної активності. Розроблена мною програма виховної роботи «Майбутнє України» - це цілісна система, де прослідковується взаємодія всіх виховних засобів, здійснюється систематичний вплив на свідомість, поведінку ліцеїстів, реалізується творчий потенціал спортивно обдарованої молоді.

Уся моя діяльність у групі супроводжується моніторингом виховної роботи на діагностичній основі. На початку та в кінці навчального року проводжу діагностичні дослідження ліцеїстів, здійснюю моніторинг, щоб визначити результативність та дієвість виховного процесу. Тільки на основі ритмічної прямої і зворотного зв’язку, достовірної інформації я можу ставити конкретні завдання, здійснювати правильні рішення, забезпечувати їх практичну реалізацію.

На мою думку, актуальним у сучасному суспільстві є виховання в молодого покоління громадянської свідомості та духовності, що являються невід’ємними складовими формування особистості, які тісно пов’язані між собою. Виховання любові до своєї землі, історії, мови, культури свого народу – це виховання в дусі національних пріоритетів, національної самосвідомості як органічної частини загальнолюдських цінностей. Проведення  годин спілкування «Мій рідний край у незалежній Україні»,  «Незалежна Україна – спільний дім її громадян», усних журналів «Державна та народна символіка», «Українцями ми народилися, інтелектуальної гри «Всім серцем любіть Україну свою», гри-вікторини «Великі українці» сприяє вихованню у ліцеїстів поваги до національних символів, формуванню почуття власної гідності, гордості за свою державу. Народознавчі свята «Без верби і калини нема України», «Від святок зимових до Зелених свят» дають можливість ознайомитися з історією української культури та звичаями українського народу. Виховні бесіди на тему: «Права дітей і неповнолітніх», «Декларація прав людини – права та обов’язки» - сприяють підвищенню рівня правової культури та попередженню правопорушень.

        На початку навчального року серед ліцеїстів моєї групи було проведено анкетування на тему «Здоровий спосіб життя – запорука успіху суспільства», результати якого виявили, що не всі ліцеїсти усвідомлюють цінність власного життя і здоров’я. Після проведення бесід та тренінгових занять: «Бути здоровим - престижно», «Твій вибір, твоя відповідальність», «Здоров’я у кожен дім», «Спокус безліч, а здоров’я одне», «Вплив нітратів на людський організм», що сприяли у ліцеїстів формуванню навичок здорового способу життя було проведено повторне анкетування, яке показало, що у значної частини ліцеїстів групи зріс рівень усвідомлення цінностей власного життя.    

Результатом сформованості здорового способу життя ліцеїстів є культура здоров’я як інтегративна якість особистості і показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення та зміцнення здоров’я і характеризується високим рівнем культури поведінки вихованців стосовно здоров’я власного та оточуючих.

  Для активізації пізнавальної діяльності  ліцеїстів у своїй роботі використовую наочність і ТЗН.

Великого значення у своїй роботі надаю розвиткові індивідуальних творчих здібностей кожного ліцеїста. Крім індивідуальних бесід та годин спілкування з вихованцями, проводжу майстер-класи: "Квілінг – кучері з паперу", "Коса – дівоча краса", "Дивовижні метелики".

Інноваційна діяльність – це життєва необхідність для перспективи розвитку особистості. Для того, щоб компетентно допомогти ліцеїстам організувати свою діяльність, сама постійно вдосконалююсь, підвищую свій професійний рівень, займаючись самоосвітою, вивчаю та використовую у своїй роботі надбання педагогів-новаторів.

У своїй роботі з ліцеїстами використовую сучасні виховні технології, які приносять радість і користь колективу.

Технологія колективних творчих справ стимулює бажання ліцеїстів жити активним життям, спільно не тільки виконувати, а й планувати, готувати, реалізовувати та оцінювати виконану справу. Презентація групи на рівні ліцею, участь у ліцейській виставці «Плекаймо обдарованість», конкурсно-розважальних програмах «Королева ліцею», «Містер ліцею», Дні іменинника - ці заходи є яскравою частинкою життя колективу. Варто відзначити, що проектна діяльність є не лише цікавою формою роботи, а й життєвою практикою вихованців, яка дає реальне відчуття власних досягнень, самореалізацію. Бажання бути учасником цікавої пошукової роботи викликає в ліцеїстів потребу самостійно розібратися у проблемі, віднайти й використати потрібну інформацію. Кульмінацією роботи над пошуково-пізнавальними проектами є участь ліцеїстів, представлення і захист їх проектів у прес-конференціях: «ГМО: глобальний біологічний експеримент», «Користь та шкідливість жувальних гумок», «Мобільні телефони: користь і шкода». Такий вид діяльності формує у вихованців уміння критично мислити, всебічно розглядати проблему та робити власні висновки.

Поетапне включення ліцеїстів в різноманітні сфери життєдіяльності групи та спілкування з однолітками сприяє формуванню таких умінь, як уміння приймати нестандартні рішення, творчо мислити, бути комунікабельним та працювати в команді. Я переконалася, що використання методу проектів дає можливість створити для вихованців реальну діяльність, у якій вони діють, пізнають і набувають соціального досвіду.

Важливим чинником особистісно орієнтованого виховання є родинна педагогіка. Оскільки ставлення батьків до потреб виховання не є однозначним, я намагаюся відповідно будувати свою співпрацю з ними так, щоб допомогти дитині зберегти душевний комфорт в умовах родини і навчальної групи. Мною розроблена та впроваджується програма по роботі з батьківською спільнотою «Сім'я - ключ від щастя», завдяки якій формується продуктивна, цілеспрямована взаємодія, доброзичливість і повага, підвищується рівень культури спілкування дітей і батьків, розповсюджується кращий досвід сімейного виховання. Так на  родинному святі про вишиті рушники «Доля на рушникові» був представлений родовід ліцеїста, у сім’ї якого жінки здавна займались ткацтвом та вишивкою. Доброю традицією стало організація та проведення Свята матері. Батьки групи є активними співучасниками великого творчого процесу виховання всебічно розвиненої, гармонійної особистості дитини.

Багато часу приділяю вдосконаленню своєї професійної майстерності, методичній роботі. Як новопризначений керівник методичної комісії вихователів та класних керівників ліцею-інтернату розробила програму реалізації методичної проблеми  «Упровадження особистісно орієнтованих технологій у виховний простір інтернатного закладу спортивного профілю». Програма спрямована на усвідомлення кожним вихователем необхідності свого особистісного та професійного зростання щодо упровадження інноваційних, особистісно орієнтованих технологій у практику роботи. Цікаво і результативно проходять семінари-практикуми, круглі столи, ділові ігри, тренінгові заняття.

Приймаю активну участь в організації та проведенні занять педагогічної практики для слухачів курсів підвищення кваліфікації вихователів інтернатних закладів Київщини.

Працюючи в творчій групі вихователів «Формування засад культури поведінки та здорового способу життя», брала участь в семінарах з морального і превентивного виховання учнів «Майбутнє починається сьогодні», який проводився Всеукраїнською громадською організацією «Міжнародний шкільний проект», розробила програму «Твоє здоров’я в твоїх руках».

Активно співпрацюю з засобами масової інформації, мої статті та репортажі надруковані у місцевих газетах «Гриф», «Майдан-Брок», в ліцейській газеті «Ліцейський кур'єр», розміщені на ліцейському веб-сайті.

Починаючи описувати власний досвід роботи, я ще не знала, яким буде його закінчення … І раптом: «Еврика!». В своїй педагогічній діяльності я знайшла те, що шукала, з чого починала свій педагогічний шлях: «Щастя!». Адже немає більшого щастя, насолоди, ніж – підводити підсумки своєї праці, пишатися здобутками та  перемогами вихованців, в серцях яких не згасає прагнення долати перешкоди і наполегливо здійматися на найвищі вершини слави, які своєю працею поповнюють «скарбницю» визначних здобутків не лише ліцею, а й Держави.

Для того, щоб наші діти досягли успіху, ми ніколи не повинні зупинятися на досягнутому, постійно бути в творчому пошуку, займатися самовдосконаленням.